Моя велична українська мово
Мова - душа кожної національності,
ії святощі, ії найцінніший скарб.
День украї́нської писе́мності та мо́ви —
свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного
Нестора-Літописця —
послідовника творців слов'янської
писемності Кирила і
Мефодія.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала
українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які
проживають за межами України.
Давньою українською мовою написані
козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність
епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню
класичну літературу визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю
Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…
Свято «День української писемності та
мови » дуже важливе для українців, оскільки мова – це щось більше, ніж
спадщина предків. У ній душа нашого народу та багатовікова історія.
5
листопада в читальному
залі бібліотеки для
дітей пройшов цикл
заходів, присвячений Дню
української писемності та мови.
Для користувачів була
оформлена книжкова виставка «Моя
велична українська мово», вікторина
«Мова - пахучая м’ята» також діти читали вірші
українських письменників про
мову.
Метою всіх проведених
заходів було донести до читачів красу
і багатство української мови, формувати відчуття краси рідної мови, розвивати
мовленнєві здібності дітей та збагачувати словниковий запас і виховувати любов до рідної мови.
Треба завжди пам’ятати, що
рідна мова – то неоціненне духовне народне багатство, яке передається від
покоління до покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру і
традиції.
Ми — українці.
Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною
мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого
народу. Любити, шанувати і
плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця.
Немає коментарів:
Дописати коментар