ЗАПАЛИ СВОЮ СВІЧКУ  ПАМ'ЯТІ

       85 років тому мільйони синів і доньок України ,мільйони  невинних людей  були безжально винищені Голодомором.

      Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид  українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити  нас від мороку минулого.

         Масове фізичне  винищення  українських  хліборобів  штучним голодом було свідомим  терористичним  актом тоталітарної  системи  проти  мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок  заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але  й  цілі покоління землеробського  населення. Було підірвано соціальні  основи  нації,  її традиції, духовну культуру та самобутність.

        24 листопада в читальному залі бібліотеки для дітей пройшла  історична година «Невиплакані сльози України» та акція  «Запали свічку пам’яті»,  де діти та бібліотекарі  мали змогу запалити кожен свою свічу пам’яті та вшанувати пам’ять  мільйонів загублених  життів співвітчизників.

         Пам'ять  людська  не  забуде  повік

                                                                                                     Пекельні цифри  та  слова

                                                                                                    У серце б'ють, неначе молот.

                                                                            Немов  прокляття, ожива

                                                                            Рік тридцять третій…

                                                                            Голод…Голод…

       25 листопада 2017 року - День пам’яті  жертв  Голодомору. Цього дня Україна і весь демократичний  світ  вшановує  пам'ять 7 мільйонів  невинних  жертв  Голодомору – геноциду української  нації.

     Сьогодні ми, громадяни України, живемо у власній, незалежній державі, наявність якої  могла б захистити  наших пращурів в 1932-1933 роках, і через  прагнення до якої  їх знищили.Україна  в  1932-1933  роках  пережила страшну  трагедію - Голодомор, який  забрав мильйони людських  життів.

       Україна вшановує  пам'ять жертв страшного злочину, організованого комуністичною владою, геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років. Науковці стверджують, що у пікові  місяці  штучно створеного  голоду щохвилини  вмирало 24 українці. Таким чином радянська влада винищила понад 4 мільйони українців. У пам’яті  українців події 1932-1933 рр. назавжди  залишаться найстрашнішою сторінкою минулого. 

       22-24  листопада в  читальному  залі  бібліотеки  для  дітей  пройшов  цикл  заходів,  присвячений  до  дня  пам'яті  жертв Голодомору. Для  дітей  була  оформлена  книжкова  виставка-реквієм    "Скорботний  тридцять  третій"  та  бібліографічний  огляд  літератури "Пам'ять людська  не  забуде  повік".

         Наш моральний обов’язок є вшановувати пам'ять жертв Голодомору та переказувати  історію  геноциду  українців кожному  новому  поколінню.

 Мільйони ні в чому не винних жертв, яких вже  ніколи  не повернеш, – це є наша пам'ять  і  водночас, застереження  майбутнім  поколінням  всього  людства.

                                Постаті  революції

 

Цьогоріч Україна відзначає століття Української революції 1917-1921 років. Українська революція 1917-1921 років – це національно-визвольна боротьба українського народу за незалежність та створення власної держави. Її очолила Українська Центральна Рада, що стала представницьким органом українських демократичних сил. Хоча революція не досягла своєї мети, вона започаткувала процес формування української нації та відновила традицію українського державотворення.

 

Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперіюу березні 1917-го.У ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, яка у формі різних утворень мала всі ознаки незалежної держави: територію, кордони, символи, органи влади, військо , гроші, мову. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

     20 листопада  в читальному залі бібліотеки для дітей була відкрита книжкова виставка «Постаті  революції», приурочена 100-річчю проголошення Української народної республіки.

        Завдяки цій виставці діти можуть перенестися в минуле століття та ознайомитися як починаючи  з весни 1917 року відбувалося становлення української держави – розбудовувався державний устрій, працювали  урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалося власне військо і флот, освіта і культура.

      В  традиціях  скандинавської  казки

 «Я не хочу писати для дорослих!»

«Діти повинні гратися, радіти життю,

бути щасливими…» 

(Астрід Ліндгрен)

    Астрід  Ліндгрен - шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у  100 краінах. 

Сьогодні вона найбільш відома завдяки своїм творам про «Карлсона, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоху».

      З нагоди 110 річниці з дня народження Астрід Ліндґрен  згадаємо  деякі  моменти її біографії. Одна з найвідоміших дитячих письменниць усього світу видала понад 30 книжок для дітей: першу — 1944 року, останню — 1981‑го. З‑під її пера вийшли такі уславлені твори, як «Пеппі Довгапанчоха», «Ми всі з Бюллербю», «Еміль із Льоннеберги», «Карлсон, який живе на даху», або ж «Брати Лев’яче Серце».

     14  листопада в  читальному  залі  бібліотеки  пройшла  бесіда , присвячена літературним героям шведської письменниці А.Ліндгрен. Діти, які були присутні на заході, познайомилися з дитячими та юнацькими роками життя письменниці. Дізналися, як і чому вона стала письменницею, звідки з’явилися в її уяві, а потім і в літературному світі відомі книжкові герої. На заході пролунали уривки з улюблених творів письменниці, які були представлені для дітей, а саме: "Пеппі Довгапанчоха", "Малий і Карлсон, що живе на даху", "Роні дочка розбійника". Чудовим  доповненням  до  заходу  стала  книжкова  виставка «Карлсон, що  живе  на  даху».

       У своєму житті Астрід Ліндґрен не обмежувалася лише літературною діяльністю. Вона знаходила час для виступів на телебаченні і радіо. Маленькі діти із задоволенням слухали свої улюблені казки в авторському виконанні Астрід Ліндґрен.   Сьогодні її твори перекладені на багато мов в 60 і більше країнах світу. Письменниця  отримала премії та нагороди: орден Посмішки, медаль Нільса Хольгерсона, російську медаль ім. Льва Толстого, чілійську премію ім. Габріели Містраль, шведську премію Сельми Лаґерльоф, шведську Державну премію з лі­тератури...

    А одного дня Ліндгрен дізналася, що її нагородже­но головною відзнакою казкарів – золотою медаллю Ганса Крістіана Андерсена.

                                       Журавлик  миру

                                                     

      У  рамках  Року  Японії  в  Україні  Татарбунарська  бібліотека  для  дітей   щомісяца  проводить  масові  заходи, такі як книжкові  виставки,  вікторини, майстер-класи, огляди   літератури. 

     14  листопада в  читальному  залі був  проведений  майстер - клас  з  дітьми  5-7  кл. по  виготовленню  орігамі "Журавлика  миру". Перед  початком бібліотекар Тимошенко А.І.  зазначила, що орігамі – давнє мистецтво складання різноманітних фігур з паперу без застосування ножиць і клею.  З давніх часів орігамі відігравало найрізноманітнішу роль у житті японців, спочатку його використовували як прикрасу весільних церемоній і ритуальних дійств. Тривалий час технікою складання паперу володіли лише представники вищих станів. І тільки після Другої світової війни орігамі вийшло за межі Сходу і стало доступним кожному.

Тимошенко А.І. провела  майстер - клас  по  виготовленню японських  журавликів у техніці  орігамі. Відомо, що в східних  країнах  вони  вважаються символом щастя, дружби та любові. За японським   повір'ям, якщо  скласти  з  паперу  тисячу   журавликів, а  потім подарувати  їх своїм друзям, то обов’язково здійсниться найзаповітніша мрія.

Діти були дуже захоплені розповіддю та втілювали у своїх журавликах  мрію  про  мир в Україні, надію на краще життя та здійснення бажань.

                         

     Моя   велична   українська мово

                                            Мова - душа  кожної  національності,

                                                ії святощі,  ії найцінніший скарб.   

                 

       День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

                                                                    

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України.

Давньою  українською  мовою  написані  козацькі  державні документи  й  хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу визнаних світом  геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Свято «День української писемності та мови » дуже важливе для українців, оскільки мова – це щось більше, ніж спадщина предків. У ній душа нашого народу та багатовікова історія.

  5  листопада   в  читальному  залі  бібліотеки  для  дітей  пройшов  цикл  заходів,  присвячений  Дню  української писемності  та  мови.  Для  користувачів   була  оформлена  книжкова  виставка «Моя  велична українська  мово», вікторина «Мова - пахучая  м’ята» також  діти читали вірші  українських  письменників про мову.

    Метою всіх проведених заходів було  донести до читачів   красу і багатство української мови, формувати відчуття краси рідної мови, розвивати мовленнєві здібності дітей  та  збагачувати словниковий запас і  виховувати любов до рідної мови.

Треба завжди пам’ятати, що рідна мова – то неоціненне духовне народне багатство, яке передається від покоління до покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру і традиції.

 Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. Любити, шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця.  

                            Від  джерела  до  моря

                                 Бережімо ріки, бережімо воду,

                                         Як матусю рідну, бережім природу.

                                                                       

31 жовтня —  Міжнародний день Чорного моря — свято, яке заснували представники Болгарії, України, Туреччини, Румунії та Грузії, щоб захистити води Чорного моря від забруднення. Ці країни в 1996 році розробили стратегічний план щодо реабілітації Чорного моря, суть якого полягала у проведенні різноманітних досліджень морського середовища моря та визначення основних заходів для його покращення.

                                                                  
             

     Cаме  в  цей  день  в  бібліотеці  була  оформлена  книжкова  виставка «Бурхливі  хвилі  морські»,  також  діти отримали  інформацію  про  Чорне  море  та  взяли  активну  участь у  вікторині  до  Дня  моря.                                                                                                                                     

                                Цікаві факти про Чорне море

• Одна з давніх назв Чорного моря — Скіфське море. А стародавні греки називали його Негостинним морем. Причому згодом вони ж змінили його назву на Гостинне.
• Досі не існує точної інформації щодо походження назви Чорного моря.
• На дні Чорного моря є родовища нафти і газу.
• У Чорному морі практично відсутні глибинні жителі через те, що вода на глибині нижче 150 метрів надзвичайно насичена сірководнем.
• У Чорному морі водяться акули.

                         

Суспільство переймається  питанням незадовільної екологічної ситуації Чорного моря. Хоча на даний момент ці дії не привели до бажаного результату, але є надія, що в майбутньому ситуація буде покращуватися.

Останні дослідження екологів показують, що Чорне море стоїть на першому місці за кількістю шкідливих відходів. У морську воду через Дунай, Прут і Дніпро потрапляють промислові викиди двадцяти країн, причому найбільш забруднена північно-західна частина водойми, де зароджується більше половини живих організмів .

Щороку відзначаючи Міжнародний день Чорного моря, згадуйте  про красу і біль морської стихії і робіть усе можливе для збереження  його багатства.