Чарівний світ української казки

 

    У сиву давнину, як відомо, казки складалися для дорослих. Але згодом люди збагнули, що казка може багато чому навчити й дитину, стати для неї неоціненним дороговказом на шляху у таке складне й непросте доросле життя, зробитися своєрідною енциклопедією, за якою можна зрозуміти й засвоїти раз і назавжди суть усіх головних явищ навколишньго світу, оволодіти законами співіснування не лише людини, а й людини із самим цим суперечливим і незбагненним світом.

     Народна казка - це той жанр у світовій літаратурі, з якого людина починає свій життєвий шлях і з яким не розлучається протягом усього життя. І це зрозуміло. Адже народні казки створювалися, так би мовити, "на виріст", з роками в одній і тій же казці людина відкриває для себе нові й нові смислові глибини, бо саме в народній казці сконцетрована правічна мудрість моралі, котру з перших кроків у житті мусить засвоїти кожен, щоб жилося йому правильно, праведно та чесно...

         До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці для дітей був проведений захід "Чарівний світ казки". Юні читачі розглянули тематичну виставку, пригадали казки, головних героїв, погралися в гру-вікторину та разом з бібліотекарями інсценували казку "Ріпка". На останок дітей чекав перегляд мультфільму "Кривенька качечка"

        

 Слово рідної мови

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої  еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Згадаймо слова Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу. Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.

21 лютого  в  Татарбунарській  районній  бібліотеці для дітей бібліотекарі  оформили  книжкову виставку  «Ласкава, мамина, єдина наша мова» та  провели огляд видань, представлених на ній.  Учні показали гарні знання з рідної мови під час участі в мовознавчому лабіринті «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово». Протягом заходу діти проходили  загадковим лабіринтом, де перед ними розкривались таємниці рідної мови, її багатство та чарівний світ та краса. Народ, держава, мова – це поняття не роздільні.Без мови  немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

Небесна сотня в пам’яті жива

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

              @Діанка Писарчук

20 лютого 2014 року… Минуло вже цілих  п’ять років відтоді, як відлетіла у вічність янголами Небесна сотня.  Сумний список відкрився  ще  22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. 

В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу. Найбільш жорстоке протистояння відбулося саме 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській, де переважно від куль снайперів, загинула майже сотня людей. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – ті, хто лише починав жити. 

Документальна хроніка тих днів не може залишити нікого байдужим. Це відчувалось, спостерігаючи за реакцією читачів районної бібліотеки для дітей, які стали учасниками відео перегляду «Майдан стогнав, а Сотня в небо йшла». Принишклі вони мовчки дивилися на трагедію, яка розгорталась на екрані.

                          Українці  продемонстрували  всьому світові, що ми - велична нація, яка прагне жити у вільній країні з європейськими цінностями. І діти мають про це знати.

                                 Тобі дарую валентинку

14 лютого ми святкуємо чудове і романтичне свято - День Святого Валентина. Це свято з'явилося у нас нещодавно, але встигло полюбитись і дітям, і дорослим. Школярі від 1-го до останнього класу дарують один одному, своїм батькам, рідним листівки-валентинки. Звичайно можна купити готову листівку чи подарунок, та подарунок, зроблений власноруч безумовно кращий. Він принесе подвійну радість тому, хто виготовляє, і тому, хто приймає подарунок. Такий подарунок зігрітий теплом долоньок люблячої людини, заряджений енергією добра і любові. І, безумовно, дарують його лише найдорожчим людям.

 До дня Святого Валентина в бібліотеці для дітей був проведений конкурс "Тобі дарую валентинку". Учасники були відзначені в 3 номінаціях: старанність, оригінальність, креативність. Валентинки були виготовлені в різних техніках: аплікація, оригамі, малюнок. Діти отримали подарунки та разом з бібліотекарями погралися в ігри. Також з дітьми була проведена бесіда, де діти дізналися історію свята. 

                                Серце в долонях

       13 лютого в  бібліотеці для дітей юні читачі навчилися створювати оригінальну валентинку своїми руками "Серце в долонях". Діти проявили творчість і креативність. Кожна валентинка наповнена радістю та любов'ю, стане цінним подарунком найдорожчим людям.

                     

                                Солдат війни не вибирає 

30 років минуло вiдтодi, як вивели з Афганiстану радянські війська, але рани цiєї війни кровоточать i досi. Не можуть матерi забути загиблих та покалiчених синiв, а дружини та дiти своїх чоловiкiв i батькiв. Ми маємо знати про страшнi подiї безглуздої афганської вiйни i пам’ятати, що і серед нас живуть люди, якi в 20-30 рокiв стали свiдками й учасниками воєнних подiй. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.  

 15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення  радянських військ з Афганістану.
      11 лютого в Татарбунарській бібліотеці для дітей відбулася зустріч «Солдат війни не вибирає»  з ветеранами-афганцями.  На цю важливу зустріч завітали учні 8-Б класу НВК Школа-гімназія. Запрошений на зустріч старшина Степанов Вадим Захарович розповів дітям про події афганської війни, та про те, що був сапером та отримав поранення в тій страшній війні. Він наголосив,  що найстрашніше і найбезглуздіше в світі – це війна.  За проявлений героїзм Вадим Захарович був нагороджений орденом «За відвагу». Діти прийняли  активну участь в цьому заході. Вони з цікавістю слухали розповідь про події тих минулих літ  та задавали запитання до воїна – інтернаціоналіста. 

Хвилиною мовчання  вшанували всіх, хто не прийшов з тієї страшної війни.  Також до уваги дітей була оформлена книжкова виставка «Ціна чужої війни»,  на якій відображались матеріали про воїнів-афганців  нашого району, журнальні та газетні статті, документальна хроніка та художня література.
  Покоління воїнів-афганців пройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя  і біль втрат. Афганських подій ніколи не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, все переоцінюючи, істина залишається одна – незмінно житиме пам’ять про Афганістан.

                              Валентинка - сонечко 

       В бібліотеці для дітей оголошено конкурс на кращу валентинку. Щоб надихнути дітей на творчість, бібліотекарі провели майстер-клас по виготовленню  незвичайних валентинок-сонечок. Юні читачі зацікавилися оригінальною ідеєю та з радістю виготовляли свої валентинки.