Жахливо веселі павучки до Хелловіну 

   Для виготовлення павучків нам знадобиться: чорний картон, білий папір, нитки для в'язання, клей та ножиці. Починаємо!
- Вирізаємо павучка з чорного картону;
- Вирізаємо очі з білого паперу.
- Приклеюємо очі павучку, малюємо зрачки.
- Беремо нитки для в'язання різного кольору та нарізаємо їх маленькими шматочками.
- Наносимо клей густим шаром на спинку павучкові та посипаємо нарізаними нитками.
   Готових павучків можна використати як декор.
   Читачі дитячої бібліотеки із задоволенням прийняли участь в майстер-класі,  дізналися про свято Хелловін та як святкують його в різних країнах.

 

   У ніч з 31 жовтня на 1 листопада американці та європейці святкують стародавнє кельтське свято – Хелловін.Зародилося це свято ще в середньовіччі у древніх кельтів та друїдів. Які таким чином відзначали перехід землі з літнього періоду на зимовий. Також за легендою вважалося, що в цей день на землю виходять різні капосні духи. Тому щоб вони не нашкодили, люди самі переодягаються в страшні костюми.
     З давніх давен це свято святкували в різних країнах. В Англії наприклад воно називалося Самайн. Традиційно на Самайн робили ярмарок урожаю, та готували страви з гарбуза.
     У словян теж є свято, яке має спільне коріння з кельтським Самайном. Воно називається "Осінні діди". Дідами називали духів предків. Коли хтось помирав говорили: "Пішов до дідів." В цей день готували страви для духів предків, щоб віддячити за допомогу.
    У Мексиці це свято називається День всіх Святих, відзначається воно 1 листопада. Цей день вважається поминальним, тому всі йдуть на кладовище та згадують померлих.

Пригоди малих козачат

  Колись давно-давно, так давно, що вже мало хто пам'ятає, була собі країна. Невелика така країна. І жили там люди. Могутні такі люди. І погуляти вміли, й працювати, й ворогам відсіч дати. А що вже волю любили - страх! І геть нікого над собою не визнавали. За те й називали їх "козаками".
                                                                                                     В. Кaрпенко

   До дня українського козацтва в бібліотеці пройшов турнір "Пригоди малих козачат". Спочатку з дітьми була проведена бесіда про козаків: їх звичаї, спосіб життя, цікаві факти. Юні читачі показали свої знання, відповідаючи на запитання вікторини. Потім хлопці могли позмагатися в іграх. Стрибали на перегонки в мішках та на швидкість будували з кубиків.
   Головною особливістю козаків - було братерство та дружба. Тому у наших змаганнях не було переможця. Всім юним козакам дісталися подарунки - настільні ігри, в які вони потім дружно гралися.
   

                   

                   Японія - країна  вранішнього сонця

                              

      Не багато хто знає чому Японію називають "країною сонця , що сходить", крім того, що це найбільш східна держава і японці   перші   на землі зустрічають сонце. Сама назва країни японською,  як і  їх національний прапор означає  сонце.

    Сакура - символ Японії  та  японської культури.

Японська сакура - це відомий символ Японії  та японської культури. Хаару, японською весна - час цвітіння японської сакури, з якою пов'язане  одне з найкрасивіших свят Країни Висхідного Сонця. Сакура - японська назва декоративного дерева, що належить до виду вишні.

   13 жовтня у рамках Року Японії в Україні  в  бібліотеці для дітей  відбувся  майстер-клас по виготовленню гілки сакури із паперу. Під керівництвом бібліотекаря ТимошенкоА.І.  діти  власноруч виготовляли  свої власні витвори  мистецтва «живих квітів». Під час виготовлення читачі  занурились у світ японської культури і усвідомили ії  красу і своєрідність.

      

       Також для читачів нащої бібліотеки  була оформлена книжкова  виставка «Японія-країна вранішнього сонця». В цей день діти мали змогу ближче познайомитися з географією, історією, культурою, традиціями, звичаями, художньою літературою цієї країни.           

 

                         Козацька слава  ніколи  не  згине

      14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови  Божої  Матері, друге – День українського козацтва, третє  свято  дуже  молоде – День  захисника України. Певно, не знайдеться  в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається  й  у  нашому державному гімні.

    Образ сміливого парубка, котрий захищає  честь та  волю нашого  народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність. Козаки – мужні лицарі -захисники України. Вони надихають сучасне  покоління на звитяги та захист  рідної  землі. Тому патріотичне  виховання  дітей є ключовою складовою виховання свідомих громадян - патріотів своєї  держави. 

        Тому 11 жовтня в нашій  бібліотеці  для  дітей  відбувся  інформаційний  колаж «Козацька слава ніколи не згине», відео-презентація «Богдан  Хмельницький - найвидатніший гетьман України» та книжкова виставка «Де козак – там і слава».

                            Теплі шубки, гострі зубки

    До Всесвітнього дня тварин було проведено хвилинки-інформинки "Теплі шубки, гострі зубки." Де діти познайомилися з життям тварин, які мешкають на різних континентах. Діти розповідали про своїх улюблених тварин, читали вірші, відповідали на запитання вікторини. Також згадали тварин, які поширені на території України та занесені до Червоної книги.
   Тварини відіграють важливу роль в житті людини. Існування нашої природи неможливе навіть без одного виду тварин чи рослин. Тому треба берегти природу та піклуватися про братів наших меньших.











    Кожна з тварин - неповторне явище природи. Адже можна заново побудувати місто, відновити та записати пам'ятники мистецтва. Але неможливо відтворити заново тварин, які зникають. Ось чому в і'мя життя на Землі бережи велику і маленьку тваринку, піклуйся про неї. Люби природу!
                                                                                  О.В. Шаповалова

                        Японія – країна вранішнього сонця

    З усіх країн нашого величезного світу тільки Японію називають «країною вранішнього сонця». В японців склалось особливе ставлення до сонця. Сама назва їхньої країни означає «джерело сонця». З давніх-давен символом Японії став ясно-червоний сонячний диск, який тепер прикрашає прапор держави.

    Діти прийняли участь у майстер-класі по виготовленню традиційного японського ліхтарика. Який є символом подяки за багатий урожай. В давнину і до тепер використовується на фестивалях Канто Матсурі і Аоморі Небута Матсурі.

   Цікаві факти про Японію:

- Японці люблять їсти сиру рибу. Страва до якої входить сира риба називається суші.
- Японія є густонаселеною країною. Обмаль простору - основна її проблема. Так, наприклад, щоб побудуватми аеропорт Осака, японцям довелося в морській бухті з привозної землі спорудити штучний острів.
- у японців прийнято приймати подарунки, тільки двома руками. 
- У Японії більше 200 вулканів, а найвищим діючим вулканом є гора Фудзі.
- Японія єдина країна в світі, яка зазнала весь жах атомної зброї.

                                 Лицар  сумного  образу   

 

         9  жовтня в  читальному  залі   була  представлена  виставка  однієї  книги  «Дон Кіхот»  до  470-річниці від  дня  народження  М. Сервантеса.

    Мігель де Сервантес Сааведра — відомий іспанський письменник, автор роману «Дон Кіхот». Народився  29 вересня 1547 року в сім’ї збіднілих дворян, в місті Алькала-де-Енарес.

      У 1605 р побачила світ перша частина найбільшого роману Сервантеса — «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», який, будучи пародією на лицарські романи, став справжньою енциклопедією життя Іспанії XVII в. Але світова популярність прийшла до Сервантеса далеко не відразу. Задуманий він був як пародія на лицарські романи, якими на той час зачитувалася Іспанія. Роман "Дон Кіхот" викликав нечуваний інтерес у читачів. Через десять років після виходу в світ першої частини роману Сервантес написав другий том "Дон Кіхота", який з'явився у продажу 1615 року)..

                                                                 

Мораль  твору  така, що  людям варто час від часу замислюватися над тим, чи немає розбіжностей між їх бажаннями та можливостями, між реальним та ідеальним. Тому популярність роману Сервантеса переживає сторіччя. Історія Дон Кіхота — це приклад того, що не час створює людей, а люди прикрашають його, як це зробив середньовічний інтелігент Сервантес і його Дон Кіхот, що не завжди в «жорстокий час» бувають «жорстокі серця».

             Цей  мудрий  світ - бібліотека

                                 

                       Бібліотеки – це скарбниці всіх багатств людського духу.

                                                                                                              Г. Лейбніц

     

        До Всеукраїнського дня бібліотек в нашій бібліотеці пройшли масові заходи:  

         акція "Подаруй бібліотеці книжку", гра-подорож по казкам "Йшов я йшов та казку  знайшов" та День  відкритих дверей. 

         Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі».