Щедрий Спас прийшов до нас «Прийшов Спас бери рукавиці про запас» або «Прийшов Спас пішло літо від нас» — саме так говорять про Спас — свято, з яким пов'язане закінчення літа. Залежно від часу визрівання плодів Спас справляють тричі. Перший Спас — мокрий, або Маковія 14 серпня. У цей день у церквах святять воду, квіти й мак, печуть «шулики» коржі з маком та медом. А ще — це давнє козацьке свято. У Києві цього дня раніш приходили святити воду на Дніпро, і чоловіки були у козацькому одязі. Другий Великий (Преображення Господнє), або яблучний Спас, припадає на 19 серпня. У цей день святять яблука, груші, мед і ужинкові вінки. За біблейською легендою, у цей день Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на маківку гори. Посеред ночі довкола зненацька осяйнуло дивовижне видовище — їхній учитель у блаженному освітленні здіймався на небеса. Присутнім начебто почувся Всевишній голос, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа — він мовби об'єднував земні й небесні начала. Звідси й назва свята Преображення Господнє. Ввечері напередодні Спаса родина бралася за найвідповідальнішу роботу свічникарство. З особливою урочистістю готували «Трійцю». Для неї спеціально виготовляли триралий підсвічник, оздоблений вишуканим різьбленням та інкрустацією. Він мав бути в кожній родині як оберіг од всіляких бід та напастей. Вважається, що назва свічки «Трійця» символізує Богоотця, Богосина та Богодуха святого. Повернувшись із церкви, господар з «Трійцею» обходив пасіку й запрошував родину розговiтися. Спасівський обід готували переважно з борошняних та овочевих страв і охолодженої риби. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або ж яблуневим вином «щоб садовина родила», а потім вживали інші страви.