Но́белівська пре́мія (англ. Nobel Prize, швед. Nobelpriset) — одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства.
Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля.
Заснована згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який винайшов динаміт. Весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.
24 жовтня в читальній залі бібліотеки для дітей відбувся урок - бесіда "Альберт Швейцер - Нобелівський лауреат" з учнями 8 класів Татарбунарської ЗОШ №1 ім. В.З. Тура.
Альберт Швейцер (Швайцер, нім. Albert Schweitzer; 14 січня 1875 — 4 вересня 1965) — німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952) («За місіонерську діяльність»). 1913 Альберт Швейцер разом з дружиною, яка закінчила курси медичних сестер, відправляється до Африки, в Габон. У невеличкому селищі Ламбарене на власні скромні кошти він засновує лікарню.До кінця життя він приймав пацієнтів, будував лікарню і виступав з відозвами проти ядерних випробувань.
Швейцер — протестантський теолог і місіонер, який проповідував вихідний, з його точки зору принцип світогляду — «схиляння перед життям», який вважав цю ідею основою морального оновлення людства.
« | У моєму житті небагато днів, що належали мені особисто, навіть годин, які я міг би присвятити моїй дружині і дитині. Але мені було відпущено також і багато благ. Благом було те, що я мав можливість працювати на службі милосердя; що моя робота була успішною; що я в достатку отримував від інших прихильність і доброту; що у мене були вірні помічники, які нерозривно пов'язали себе з моєю діяльністю; що я радів здоров'ю, яке дозволяло мені виконувати найвиснажливішу роботу; що я мав врівноважений характер і енергією, які проявляли себе спокійно і обачно; нарешті, що я вмів цінувати все те щастя, яке випало на мою долю, приймаючи його в той же час, як благодіяння, що залишає мене боржником. | » |
Пропагуючи любов до всього живого, Швейцер висуває постулат — «Я є життя, яке хоче жити, я є життя серед життя, яке хоче жити».