direction="right"

Бібліотека працює з 9.00 до 18.00 щоденно, окрім суботи та неділі.

пʼятниця, 17 вересня 2021 р.

30 річчя Незалежності України

Україна... В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і краса, і праця, і боротьба за волю, і воля, і боротьба за кращу долю. Мужніми захисниками моєї землі були козаки. Згадаймо напади турків, татар, польської шляхти. І виникають в уяві образи Байди (Дмитро Вишневенький), Залізняка, Гонта, Наливайка. Славна ти, наша Україно, гетьманськими іменами. Високоосвічені мужі навої країни... Це і П. Сагайдачний, який не тільки боронив свою землю, а й дбав про освіту і культуру в Україні, заснував Києво-Могилянську академію. Вперше почав згуртовувати українців, щоб називатися народом, гетьман Богдан Хмельницький. У цьому його невмируща слава. Ти, наша державо, пишаєшся і славетними жіночими іменами: Маруся Богуславка — дівчина, що визволила сотні бранців з турецької неволі; Настя Лісовська, Роксолана, правила Туреччиною декілька десятиліть і багато зробила для свого рідного краю; дивовижна поетеса з Полтавщини Маруся Чурай. її пісні будили в душах людей потяг до волі. А далі, Україно, "благословен той день і час", коли ми почули "гарячу думу Кобзаря", і "Енеїди" владний сміх", "і сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди": І молот Каменяра, І струни Лисенка живії, І слави золота зоря Круг Заньковецької Марії. 1917 року повіяло національним відродженням, свободою. Народ жив надією омріяної волі, тим, що відродиться історія, культура, мова народу. Але... Доля дала нам щастя народитися в Україні, на землі з величною і трагічною історією, не менш трагічним сучасним і величним майбутнім. Віримо, бо є ще один неоціненний скарб у тебе, наша державо. Це народ. Добрий, лагідний, щирий, доброзичливий, працьовитий, вольовий. Йому належить майбутнє. Він виборює своє право жити і на цілий світ проголосити Акт своєї незалежності. Ми пишаємось своїм народом, який виборов незалежність. Ми пишаємось людьми, які роблять усе для того, щоб зберегти українську націю. І повторюємо за В. Симоненком: Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік.

Немає коментарів:

Дописати коментар