Сторінки
direction="right"
пʼятниця, 17 вересня 2021 р.
30 річчя Незалежності України
Україна... В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і краса, і праця, і боротьба за волю, і воля, і боротьба за кращу долю.
Мужніми захисниками моєї землі були козаки. Згадаймо напади турків, татар, польської шляхти. І виникають в уяві образи Байди (Дмитро Вишневенький), Залізняка, Гонта, Наливайка.
Славна ти, наша Україно, гетьманськими іменами. Високоосвічені мужі навої країни... Це і П. Сагайдачний, який не тільки боронив свою землю, а й дбав про освіту і культуру в Україні, заснував Києво-Могилянську академію. Вперше почав згуртовувати українців, щоб називатися народом, гетьман Богдан Хмельницький. У цьому його невмируща слава.
Ти, наша державо, пишаєшся і славетними жіночими іменами: Маруся Богуславка — дівчина, що визволила сотні бранців з турецької неволі; Настя Лісовська, Роксолана, правила Туреччиною декілька десятиліть і багато зробила для свого рідного краю; дивовижна поетеса з Полтавщини Маруся Чурай. її пісні будили в душах людей потяг до волі.
А далі, Україно, "благословен той день і час", коли ми почули "гарячу думу Кобзаря", і "Енеїди" владний сміх", "і сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди":
І молот Каменяра,
І струни Лисенка живії,
І слави золота зоря
Круг Заньковецької Марії.
1917 року повіяло національним відродженням, свободою. Народ жив надією омріяної волі, тим, що відродиться історія, культура, мова народу. Але...
Доля дала нам щастя народитися в Україні, на землі з величною і трагічною історією, не менш трагічним сучасним і величним майбутнім. Віримо, бо є ще один неоціненний скарб у тебе, наша державо. Це народ. Добрий, лагідний, щирий, доброзичливий, працьовитий, вольовий. Йому належить майбутнє. Він виборює своє право жити і на цілий світ проголосити Акт своєї незалежності.
Ми пишаємось своїм народом, який виборов незалежність. Ми пишаємось людьми, які роблять усе для того, щоб зберегти українську націю. І повторюємо за В. Симоненком:
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар