#бібліотечна_майстерня Писанкове диво

Зараз ми сприймаємо писанки винятково як християнський символ, готуючись до найбільшого свята - Великодня. А й справді, християнська традиція зробила писанку атрибутом Христового воскресіння і додала до предковічних символів трохи своїх або ж надала споконвічним власного значення. Однак розписане яйце має кількатисячну історію, а символи на ньому - глибоку мудрість, закодовану генетичну пам'ять народу. Цікаво й те, що найдавніші писанки знайшли у різних куточках світу: в Україні, на території Європи, навіть в Африці. Знаходили писанки у могилах і курганах. Наші пращури присвячували писанку богові Роду, який, перетворившись на сокола, зніс золоте яйце, і з того яйця повстав Всесвіт. Для писанок зазвичай беруть яйця курей, також потрібен писачок, бджолиний віск, свічки і фарби. У давнину писали на сирому яйці, аби не зруйнувати первісну структуру світобудови і не знищити паросток життя, який уже заснувався всередині. Зараз розписують на варених яйцях, які святять, а потім їдять. Писанки розписували в чистий четвер при світлі свічки, могли цим займатися лише жінки. З давніх давен писанки виконувала роль оберега, захищає від усього злого та приносить добро і достаток. Писанки дарували одне одному закохані: господарі клали писанки в зерно, закидували їх в землю, щоб урожай був щедрий.

Про писанки складали легенди, деякі залишилися і до наших днів. Одна з них, наприклад, говорить, що доля всього світу залежить від кількості писанок які розписуються щорічно. І поки писанки виготовляють, світ у безпеці, але як тільки цей звичай забудеться або його проігнорують, диявол звільниться від залізних кайданів, якими він зараз знерухомлений, і світ буде знищено. Тому чим більше кожен з нас зробить писанок – тим більше любові і добра буде панувати в світі. А передвеликодні дні спонукають до створення прекрасних розписних яєць з побажаннями добра, здоров'я і процвітання своїм рідним і близьким.