direction="right"

Бібліотека працює з 9.00 до 18.00 щоденно, окрім суботи та неділі.

пʼятниця, 28 травня 2021 р.

#все_книжково В Айседори мама — фея, тато — вампір, а вона схожа на них обох. Дівчинці до вподоби ніч, кажани та чорна балетна пачка, однак не менше вона любить сонячне світло, свою чарівну паличку і Рожевого Кролика. Айседора ходить до звичайної школи і має багато друзів. Радимо обов'язково прочитати про Айседору, тим паче, що в нашій бібліотеці є ціла серія книг про її пригоди.
Курити вже не модно 31 травня відзначається Всесвітній день боротьби з палінням, який прийнятий у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. На нашій планеті палять приблизно 1,3 мільярди людей. Кожні 6 секунд у світі через тютюн вмирає приблизно одна людина, тобто відбувається кожен десятий випадок смерті серед дорослих. За 1 секунду на Землі викурюється 300 тисяч сигарет. Тютюн вбиває майже половину людей, які його споживають. В Україні палить близько 11,5 млн. жителів, з них — 9,1 млн. чоловіків та 2,5 млн. жінок. У відсотковому відношенні — 60% і 11,2%, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Українське суспільство нарешті потроху долучається до засад здорового способу життя. Останнім часом фахівці відмічають, що все більше людей відмовляються від куріння. По-перше, тому що хочуть бути здоровими, успішними та сучасними . По-друге, тому що у світі шириться екологічна течія і курити та розпивати алкогольні напої вже просто не модно. Якщо раніше підлітки вважали, що це престижно, що завдяки цьому вони видаватимуться дорослішими, то тепер більшість розуміє небезпечні наслідки таких експериментів. Адже щоб бути сучасним – треба бути здоровим Щоб бути здоровим, про це треба піклуватися змолоду і постійно, день у день. А здоровим бути - це бути щасливим!

понеділок, 24 травня 2021 р.

У витоків нашої писемності "Душа - що не знає літер - мертва душа..." Кирило Старослов'янська мова - перша писемно зафіксована слов'янська літературна мова, створена Кирилом і Мефодієм на базі одного з праслов'янських діалектів, для перекладу грецьких богослужбових і канонічних книг. Офіційною датою створення слов'янскої писемності вважається 863 рік. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" за іменем одного з братів. Крім того Кирило і Мефодій вели безперервну боротьбу проти спроб німецько-католицького духовенства заборонити слов'янські книги. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання. Мова служить єдиним засобом вираження думок і почуттів, засобом спілкування між людьми, де вона поєднує спільноту людей в націю і сприяє єдності її культури та звичаїв.

пʼятниця, 21 травня 2021 р.

" Крок за кроком пізнаємо ми Європу"

#BeEuropean - це бути справжнім патріотом того, що робиш і любиш/ #BeEuropean означає робити крок до створення європейського суспільств, пізнавати Європу як частину незвіданого світу, пізнаючи культуру, мову, традиції кожного європейського народу та країн, не забуваючи про власну мову, про власну ідентичність, яка є унікальною, яка робить нас українцями та європейцями. Поводитися як справжній європеєць - робити світ кращим, любити всіх людей, без винятку, посміхатися їм; робити те, що інші люди бояться робити - змінювати світ і суспільство на краще, забуваючи, що зміни починаються з нас самих. Змінюючи себе - змінюємо свідомість. #BeEuropean - не боятися висловлювати думку, знаючи, що є свобода слова, свобода мирних зібрань. Працюючи, вкладати частинку своєї праці, в економічний та соціальний розвиток країни, показуючи на прикладі, що зміни творять люди. #BeEuropean - почати щось робити, щоб змінити життя на краще. Не обов'язково для цього ставати політиком чи бізнесменом, просто треба стати Людиною - людиною цінностей, людиною справи і просто - Людиною з великої літери. Почати ставати європейцем, не зважаючи на перешкоди, змінюватися і бачити перед собою ціль - зробити світ трохи кращим, ніж він є! #BeEuropean - прагнути більшого, ніж прагнуть інші і відчувати приналежність до європейських народів. Якщо робити щось, то обов'язково будуть зміни. Тоді ТИ будеш не тільки європейцем, а людиною, яка стала рушійною силою змін. Щоб пізнати Європу в нашій бібліотеці протягом тижня проведені віртуальні мандри до Дня Європи та європейської спадщини.

четвер, 20 травня 2021 р.

Українські вишиванки - наче райдуги світанки

День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно. Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок. Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам. Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки. Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.
Тож одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були!

#все_книжково #дякуємоУІК

Татарбунарська міська бібліотека для дітей щиро дякує Українському інституту книги за подаровані 486 нових, цікавих, художніх та пізнавальних книжок. Ми з великим задоволенням покажемо на нашій сторінці всі ці книги і почнемо з серій детективних пригод.

ВІтаємо з Днем сім'ї

Немає міцніше на землі союзу, ніж щаслива і дружна сім’я. Це і початок нового життя, і продовження прекрасного роду, і шанування святості традицій. Сім’я – це найбільше щастя, яке людина може створити сама. В Міжнародний день сім’ї, нам хочеться побажати: нехай дитячий сміх лунає всюди, а рідні будуть Вам вірною опорою. Нехай Вас завжди зігріває тепло любові, бажаємо всім затишного сімейного вогнища і квітучого добробуту! Благополуччя і добра кожній сім’ї!

Василь Стефаник. Хто він?

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника. Непростим був творчий шлях великого новеліста. Найбільш плідним періодом стали 90-ті роки 19 століття, коли він написав до 50 новел, публіцистичних статей і поезії в прозі. Збірка «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога» вразили читачів і літературних критиків своїм змістом і естетичною формою. Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. У творах письменника немає авторських роз’яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі. Тому його твори побудовані на монологах та діалогах. Він прагнув, щоб кожне слово у його новелах звучало, як згусток людського болю, повноголосо. Його твори глибоколіричні , що порівнює їх із народною піснею. Внаслідок цього Стефаник має свій власний особливий стиль. Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Новела як жанр не втратила і сьогодні своєї актуальності. Тільки ось сучасні новелісти чомусь мовчать. А їм було б що сказати про сучасний світ.

Ціна Перемоги, ціна життя.

День пам’яті полеглих у Другій Світовій війні – це лише часточка великої данини пошани ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв. День пам’яті та примирення та День Перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб . Минають роки, відлітаючи у вічність… Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті . href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgHMYkCaNfz_u7EhksnygI-7QIC5dtxDWbHol0TI-v3yd6SdlVWUBx7YnfXoxPJZgbxl6Twi3Fi_yRZXoPVzRLGcRoqJJyXCXBGAN7Kjt3VHMs4KSS0VUsqenKCiBrEAkHDKntI8BrEa-E/s600/%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B9%25D0%25BD%25D0%25B02.jpg" style="display: block; padding: 1em 0; text-align: center; clear: left; float: left;">

#бібліотечна_майстерня Писанкове диво

Зараз ми сприймаємо писанки винятково як християнський символ, готуючись до найбільшого свята - Великодня. А й справді, християнська традиція зробила писанку атрибутом Христового воскресіння і додала до предковічних символів трохи своїх або ж надала споконвічним власного значення. Однак розписане яйце має кількатисячну історію, а символи на ньому - глибоку мудрість, закодовану генетичну пам'ять народу. Цікаво й те, що найдавніші писанки знайшли у різних куточках світу: в Україні, на території Європи, навіть в Африці. Знаходили писанки у могилах і курганах. Наші пращури присвячували писанку богові Роду, який, перетворившись на сокола, зніс золоте яйце, і з того яйця повстав Всесвіт. Для писанок зазвичай беруть яйця курей, також потрібен писачок, бджолиний віск, свічки і фарби. У давнину писали на сирому яйці, аби не зруйнувати первісну структуру світобудови і не знищити паросток життя, який уже заснувався всередині. Зараз розписують на варених яйцях, які святять, а потім їдять. Писанки розписували в чистий четвер при світлі свічки, могли цим займатися лише жінки. З давніх давен писанки виконувала роль оберега, захищає від усього злого та приносить добро і достаток. Писанки дарували одне одному закохані: господарі клали писанки в зерно, закидували їх в землю, щоб урожай був щедрий.
Про писанки складали легенди, деякі залишилися і до наших днів. Одна з них, наприклад, говорить, що доля всього світу залежить від кількості писанок які розписуються щорічно. І поки писанки виготовляють, світ у безпеці, але як тільки цей звичай забудеться або його проігнорують, диявол звільниться від залізних кайданів, якими він зараз знерухомлений, і світ буде знищено. Тому чим більше кожен з нас зробить писанок – тим більше любові і добра буде панувати в світі. А передвеликодні дні спонукають до створення прекрасних розписних яєць з побажаннями добра, здоров'я і процвітання своїм рідним і близьким.

Благословення сходить з небес

Коли у твоїй душі дзвонять дзвони, лагідне сонце пригріває землю, птахи співають - то це говорить про те, що прийшло довгоочікуване і найрадісніше свято - Великлень. Христос воскрес! Радійте нині діти! Сповнилося найбільше із чудес. Пропала тьма, і сонце правди світить. Христос воскрес! Воістину воскрес!

Стежинами чорнобильського лиха

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів. 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів. Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі – все це, здається, мало б бути переконливим доказом того, що мова про безпеку атомної енергетики – не більше як міф, який може надто дорого коштувати всьому людству. Ось вже 35 років біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці. Людство входить у майбутнє, оглядаючись у минуле. Такий одвічний закон історії. Тож нехай слово «Чорнобиль» стане постійним і суворим нагадуванням людині про відповідальність перед прийдешніми поколіннями за все, що вона творить своїм розумом і своїми руками.

Наша планета - колиска життя

Всесвітній день землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо, саме тому слід піклуватися про оточуюче нас середовище протягом всього року

12 квітня - Міжнародний день авіації і космонавтики

12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі, а також Міжнародний день авіації і космонавтики. Це свято присвячене першому польоту людини в космос, який 12 квітня 1961 року здійснив Юрій Гагарін. Досягнення українців у космосі Українські вчені внесли величезний вклад у розвиток космонавтики. Так, інженер і генерал-лейтенант Олександр Засядько в 1817 році першим створив кілька типів бойових ракет. Винахідник і революціонер Микола Кибальчич першим у світі створив схему реактивного літального апарату. Один з основоположників космонавтики Юрій Кондратюк (справжнє ім'я Олександр Шаргей) на початку XX століття розрахував оптимальну траєкторію польоту до Місяця. Ці розрахунки були використані NASA у місячній програмі Apollo. Українця Сергія Корольова вважають засновником практичної космонавтики. Під його керівництвом була запущена перша міжконтинентальна балістична ракета, перший штучний супутник Землі, перший політ і вихід людини в космос. Після проголошення незалежності на території України залишилися 130 підприємств ракетно-космічної галузі промисловості СРСР (конструкторські бюро, науково-дослідні інститути, виробничі об'єднання, випробувальні центри та інше). Першим і єдиним космонавтом незалежної України був Леонід Каденюк. У 1995 році його відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. Він пройшов підготовку до польоту в NASA і з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському МТКК Колумбія місії STS-87. Україна є членом більшості міжнародних організацій у сфері космосу, таких як UNCOPUOS (Комітет ООН з мирного використання космічного простору), COSPAR (Світовий комітет з питань космічних досліджень), IADC (Координаційний міжвідомчий комітет з питань забруднення в космосі).

1 квітня - Міжнародний день птахів.

Найзаповітніша мрія людини - літати. Як птах, - високо і вільно. Ось чому птахи завжди захоплювали і привертали увагу людей.

1 квітня - день гумору і сміху

Виявляється, 1 квітня - день гумору і сміху - вельми давнє свято, яке відзначають у багатьох країнах світу. А в Україні - сам Бог велів...