Час і досі не загоїв рани

Афганська війна – ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена... Та хіба війни бувають чистими? Вона як усі попередні, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни безжальні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. Війна - це не тільки бої, героїзм і подвиг. Це важкі людські страждання, нелюдські випробування, це смерть багатьох людей. 

Війна – це горе не однієї людини, а цілого народу.  Хіба її можна забути?  А викреслити з пам’яті?

Не можемо. 167  хлопців нашого району відправили в Афганістан, п’ятеро з них не повернулися живими до батьківських осель. Саме тому в Татарбунарській  районній бібліотеці для дітей бібліотекарі разом з  Вторенком Леонідом Васильовичем, головою  районної спілки  ветеранів Афганістану, провели годину  

історичної правди для учнів 8 класу  НВК «Школа-гімназія»  «Ми  пам’ятаємо Афганістан».  Виступи ведучих супроводжувались документальною відеохронікою та піснями афганської пори. Леонід Васильович служив командиром відділення розвідувальної роти в складі 56 – ої десантно-штурмової бригади.  Він  розповів учням  про те, як саме він потрапив на війну, в яких умовах доводилося воювати та виживати, за що отримав свої нагороди.

Бої закінчились, а історія – вічна. Афганська війна в пам'яті людства ще буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів.

Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи, істина залишається одна – незмінно житиме пам'ять про Афганістан.