Виставка однієї книги Елеонор Портер "Поліанна"

„Полліанна“ від американської письменниці Елеанор Портер — універсальні ліки від депресії. Книга не має абсолютно жодних протипоказань і побічних ефектів. Вживати довільно: невеличкими порціями перед сном, у хвилину смутку, або й усю історію за один присіст і декілька горняток чаю — передозування цілком виключене. „Полліанна“, як і її головна героїня — яскравий промінчик, який осяює навіть найпохмуріший день. Трішки про Елеанор Портер Книга про дівчинку-сироту та її погляд на світ зробила свою авторку безсмертною — і досі історія надзвичайно популярна. Сама ж Елеанор Портер ніколи не прагла стати світовою знаменитістю — зростала у звичайній сім’ї нащадків перших британських переселенців в Америці, навчалася співам, вийшла заміж і всюди слідувала за своїм чоловіком: із рідного Літлтона до Массачусетса, згодом до Теннессі і нарешті до Нью-Йорка. Свої перші оповідання вона почала друкувати у 24 роки, і публіка зустріла їх досить тепло. Але саме „Полліанна“, що вийшла у світ у 1913 році, коли письменниці було вже 45, принесла їй всесвітню славу. Гра в радість На перший погляд, в історії про Полліанну немає зовсім нічого особливого. Дівчинка-сирота, яка ніколи не знала достатку, опиняється у далекому місті у багатої тітки, що славиться своєю суворістю і нелюбов’ю до дітей. Проте Полліанна не втрачає оптимізму: вона „грає в радість“ — і знаходить абсолютно в будь-якій ситуації свої плюси. Навіть коли замість вечері Полліанна отримує лише хліб з молоком, не біда, адже вона так любить молоко! І маленька кімнатка на горищі не страшна, адже з її вікна такий гарний краєвид… Полліанна грається в радість завжди, і по-трохи всі, хто її оточує, мимоволі заряджаються від неї цим оптимізмом. Звісно, окрім просто опису життя провінційного містечка, в книзі є ще багато цікавого. Наприклад, давно забуті і приховані любовні таємниці. Хто ж не любить розгадувати ребуси?