Жива пам'ять

Міжнародний день визволення вязнів з фашистських концтаборів

              Після приходу 1933 року до влади в Німеччині Адольф Гітлер проголосив програму «оздоровлення нації». Її суть полягала в знищенні політичних противників нацистів, «неповноцінних народів» (зокрема, євреїв і циган), «неповноцінних соціальних груп», окремих «фізично або психічно неповноцінних» людей. Для виконання цієї програми спочатку в самій Німеччині, а потім і в окупованих країнах створювалися концентраційні табори. В Європі налічувалося близько 30 концтаборів. Найбільші з них — Дахау, Бухенвальд, Треблінка, Майданек, Освенцім, Собібор. На цих «фабриках смерті» було знищено мільйони людей з різних країн.
           Бухенвальд — нацистський концтабір, який знаходився поблизу німецького міста Веймар. За весь період його існування (1939-1945) тут відбували ув'язнення близько 250 000 людей — переважно євреїв та політичних в'язнів, але також радянських військовополонених, циганів та гомосексуалістів. З них понад 55 000 було вбито та закатовано, у той час як десятки тисяч людей загинули від голоду та хвороб. Влітку 1943 року у Бухенвальді утворився інтернаціональний табірний комітет, який об'єднував секції антифашистів різних національностей і готував в'язнів до повстання. Інтернаціональне повстання проти гітлерівців, результатом якого стало ліквідування табору, мало місце 11 квітня 1945 року, коли американські війська вторглися на територію Бухенвальду. 

Саме на честь цієї події 11 квітня відзначається в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. В цей день Україна разом з цілим світом вклоняється людям, які пройшли через пекло фашистських концтаборів. Усього на території нашої країни (разом із Закарпаттям та Кримом) налічувалочь близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, серед них концтаборів — 6, в Києві — «Сирецький», «Дарницький».
   Після Другої світової війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. А на Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років система гітлерівських концентраційних таборів засуджена як прояв антилюдяності.

      Бесіду про в'язнів фашистських концтаборів провела бібліотекар Демченко та ознайомила з історичним романом Томаса Кініллі "Список Шиндлера"

В основу роману лягли спогади в`язнів краківського гетто, приречених на смерть і врятованих Шиндлеро. Успішний бізнесмен Оскар Шиндлер відкриває в Кракові фабрику з виготовлення посуду. Для нього євреї з гетто і табору Плашув — просто дешева робоча сила. Однак зовсім скоро він відчуває безмежну повагу та співчуття до своїх робітників. Коли людей з Плашува починають перевозити до Аушвіцу, Оскар за допомогою свого друга, Іцхака Штерна, складає список тих, кого він нібито бере на фабрику. До нього увійшли понад тисячу людей, приречених на смерть. Аби врятувати їх, Шиндлер не шкодував ані грошей, ані сил, ані часу.