Моя Україна, незалежна і вільна

      24 серпня 1991 року було проголошено Акт про незалежність України. Відтоді ця дата в нашій державі відзначається як загальнонаціональне свято - День незалежності. Це свято омріяне та виплекане багатьма поколіннями героїчних борців за волю і незалежністьУкраїни.

      За короткий в історичному вимірі час Українська держава перетворилася на самодостатній організм з власною економікою, фінансово-грошовою системою, владними структурами, збройними силами, політичними та культурно-освітніми інституціями, тобто всіма атрибутами державності.

   22 серпня бібліомайданчик був присвячений Дню незалежності України. Бібліотекарі підготували годину цікавих повідомлень, згадали історію свята, розглянули державні символи України. Також діти мали змогу проявити фантазію і творчість на майстер-класі по виготовленню соняшника. 

...Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

оці степи, це небо, ці ліси, -

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є - дорога, явори,

усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори...

                                                Л.Костенко

             Яблуневий  водограй

                                                     Достигли яблука у літньому садку,

                                                     Грушками застелився  другий Спас,

                                                     Їх завжди сушать лише в холодку,

                                                     На зиму сушать просто про запас.

                                                     І кожне яблуко із свіжого врожаю,

                                                     Магічну має силу, стимул жити…

                                                     З дерев до Спаса яблук не зриваю,

                                                     Їх необхідно в церкві освятити.

         19 срепня українці традиційно святкують Яблучний Спас або свято Преображення Господнього. Це одне з найважливіших свят для християн, котре, тим не менше, символізує кінець літа і тепла .
             Християнські обряди та звичаї в Україні тісно пов'язані з язичницькими святами і традиціями, і Спас не є виключенням. Наші предки в цей день святкували закінчення літа і прихід осені. Існувала навіть легенда про те, як Спас ходив до Ярила (Сонця) і просив у нього промінчик, щоб освятити ним квіти з дівочого віночка. Звідси й традиція плести ритуальні вінки Спаса.

   Найголовнішим продуктом, який віряни несуть у кошиках до церкви, є яблука. Але святять у цей день не тільки їх. Традиційно українці освячують груші, виноград, сливи, персики.

 

     15 серпня  до свята бібліотекарі  підготували  книжкову виставку «Яблуневий водограй», на якій була представлена література про свята та звичаї українського народу. Також головною прикрасою цієї виставки був кошик з фруктами. А маленьким  відвідувачам була надана  змога  намалювати або розфарбувати малюнки з фруктами.Дітей дуже зацікавила «Яблунева вікторина» та загадки.

                            Мистецьке різнобарв'я

      Рідний край - це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім'я. Це рідна природа, рідна земля - все те, що глибоко врізалося в пам'ять на все життя і зберігається в душі як напотаємніше. Народ, рідна мова, традиції, культура - це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово "Батьківщина". У будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним, адже тут тебе люблять та на тебе чекають. Тут тебе розуміють і ти можеш бути самим собою.

        8 серпня на бібліомайданчику була представлена книжкова виставка "Твори письменників рідного краю". Дітям було запропоновано розмалювати символи рідного краю, а також прийняти участь у майстер-класі "Краса, яку творять руки". Хоч вишивати маленькі учасники не вміли, але із задоволенням спостерігали за дорослими та пробували вишивати свої перші хрестики. Розмальовуючи розмальвки діти називали символи рідного краю, слухали вірші про Батьківщину. Також з цікавістю спробували зібрати історико-краєзнавчий пазл.

 

 

Ти згадуєш вкотре безкраєє поле
І синіх волошок хвилююче море, 
Як кожного дня у достиглих житах
Прекрасного нотки шукав в вечорах.
Тобі до обличчя схилилось колосся,
Промінчики сонця блукали в волоссі.
Віддавшись думкам і безкрайньому морю,
Ти слухав ласкаву його колискову.
А вечір все більше вступав у права -
І жито, й волошки покрила роса.
Схилилося небо все нижче додолу,
А зорі здіймалися й пнулися вгору.
Здавалось, і ангелів сею порою
Вразило царство краси і спокою. 
Яка ж мальовнича твоя Україна!
Яка ж неповторна твоя Батьківщина!
 Натхнення дарує природа її
 І трелями ваблять її солов'ї.
 Холодним дощем вона смуток твій змиє,
 Як рідна матуся тебе зрозуміє.
  І мокрим туманом осіннього ранку
  Тебе привітає завжди на сніданку.
                                                 Н.Дадіжа
                                                  с.Приморське